"Формування загального розвитку особистості засобами хореографічного мистецтва"(з досвіду роботи)
Канікули – час відпочинку та участі у виховних заходах для вихованців, а для педагогічних працівників - додатковий час для самоосвіти,здобуття нових знань та умінь,професійного розвитку та вдосконалення. І чудовою нагодою для цього стали засідання професійної спільноти керівників гуртків за напрямками діяльності, а також методичні посиденьки «Професійна компетентність керівника гуртка як одна з умов успішної професійної діяльності». Під час заходів педагоги обговорювали шляхи удосконалення сучасного заняття, використання інтерактивних технологій навчання у позашкільній освіті, отримали додаткову інформацію про рівні професійної компетентності педагога – позашкільника, поділилися досвідом застосування формувального оцінювання та взяли участь у майстер – класах.
Конспект заняття
Тема: Робота над створенням сценічного
образу в народному танці.
Мета:
навчальна: сприяти вивченню хореографічних
комбінацій та танцювальних етюдів українського танцю, вдосконалювати
танцювальну техніку (відпрацювання техніки ніг, ритмічної чіткості рухів,
гнучкості спини, координації всіх частин тіла); активізація і розвиток
хореографічних та творчих здібностей дітей, виразності, артистизму,
музикальності ;
розвивальна: сприяти формуванню ключових
компетентностей вихованців на основі їх уявлень про музично -
хореографічне мистецтво;
виховна: виховувати уміння передавати характер,
стиль, манеру виконання народного танцю; естетичний смак, відчуття прекрасного
через танець, музику, вбрання.
Завдання:
1. Закріпити порядок і правила виконання
рухів.
2. Закріпити теоретичні і практичні знання
вихованців з основ народного танцю.
3. Застосувати отримані знання й уміння
для розкриття сценічного образу у виконанні танцювальних етюдів, композицій.
4. Розвивати техніку виконання вправ
народно-сценічного екзерсису біля станка і на середині.
5. Формувати сценічну культуру.
6. Познайомити з творчістю відомих
українських зірок танцювального мистецтва.
Методи та методичні прийоми:
- словесні;
- наочні;
- практичні (метод тренажу, практична
робота)
Очікувані результати
Після заняття вихованці зможуть:
- вірно використовувати власне тіло, чути
та розуміти музику;
- виконувати хореографічні
комбінації та танцювальні етюди українського танцю;
- працювати в групі, створювати етюди під
керівництвом гуртківців старшої групи(вищого рівня навчання).
Обладнання:
- ноутбук;
- флеш носій;
- станок;
- дзеркала;
- фото зірок танцювального мистецтва України.
__________________________________________________________________________
Конспект заняття: "Ритмо-пластичні рухи. Закріплення набутих знань"
Тема: Де козак, там і слава. Український танок «Гопак».
Мета: Ознайомити
дітей з побутом, укладом життя, вірою козаків; поглибити знання про
український народний танок «Гопак», його характерні особливості; продовжувати
вивчення танцювальної грамоти, розвивати музично-ритмічну координацію, силу,
пластичність, еластичність, м’язів та суглобів рук і ніг; формувати струнку
поставу, невимушеність при виконанні рухів, легку і вільну ходу; розвивати
творчу ініціативу; виховувати почуття приналежності до свого народу, його
духовної культури, яку слід оберігати та збагачувати.
Обладнання: музичний
центр, козацький одяг, портрети гетьманів, телевізор.
Тип заняття:
комбінований.
Хід
заняття
Вступна частина.
1. Вхід в зал.
2. Організаційний
момент
а) перекличка;
б) перевірка готовності
дітей до заняття;
в) привітання (народний
уклін).
Підготовча частина.
І. Оголошення теми і
завдання заняття.
- Звучить фрагмент «Маршу
запорізьких козаків).
- Цей марш допомагає нам
відчути й уявити славну сторінку історії України – козаччину, її сильний,
волелюбний дух, боротьбу за незалежність своєї землі, бо нічого ріднішого
у людини немає, крім батька, матері, тієї землі, яка з раннього дитинства, з
перших наших кроків допомагала нам рости і міцнити. І кожний з нас повинен
берегти пам'ять про героїчне минуле, про тих звитяжців, які декілька
століть тому боролись за вільну Україну.
Завдання нашого заняття такі:
·
ознайомитись з життям козаків;
·
довести, що козаки – сильні, мужні, вірні сини
своєї Батьківщини;
·
ознайомитися і вивчити народний танок «гопак».
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Українське танцювальне мистецтво надзвичайно багате,
різноманітне, колоритне. Які слова ви можете підібрати, щоб влучно сказати про
український танець?
·
Які рухи ми з вами вивчали на попередньому
занятті, з якими танцями знайомилися?
·
Які за характером рухи в дівчат, який зміст
жіночих танців?
Танці, котрі існують на
Україні, можна поділити на жанри:
- хороводи (найдавніший вид танцювального мистецтва);
- сюжетні танці (відображення конкретних явищ
навколишнього життя і природи);
- побутові танці (основа української народної
хореографії, це метелиці, гопаки, козачки, коломийки, гуцулки, польки,
кадрилі).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Завдяки вивченню національної
танцювальної культури ви зростаєте патріотами, виховуєте в , собі повагу до
традицій, історії та культури рідного та інших народів. Ви розвиваєте свій
естетичний смак, спираючись на найкращі зразки народного мистецтва.
Основна частина
Сьогодні в нас цікаве заняття. Щоб не гаючи часу, ми вирушаємо в
путь. Під час виконання рухів українського тренажу, відпрацьовуючи їх, ви
поступово розвиваєте свої м’язи, зміцнюєте суглоби, формуєте струнку поставу.
І. Розігрів по
колу.
- Всі види маршу.
- Танцювальний крок на
півпальцях та на п’ятах.
- Біг на півпальцях.
- Біг з високо піднятими
колінами вперед.
- Біг з високо піднятими
колінами назад.
- Біг з високо піднятими
колінами та ступнями вперед («ножички»).
- «Ножички» назад.
(Муз.супровід –
українські мелодії, які підкреслюють характер руху)
ІІ. Екзерсис біля станка.
1.Вправа для рук.
2.Напів та повні присідання по (І паралельні, І,
ІІ відкритій позиції)
3.Вправи розвитку рухливості ступні:
- аналогічно класичному buttement tendu з
невиворітних позіцій;
- з переводом ступні на ребро каблука.
4.Кругові рухи ногою по підлозі: носком en
dehors, en dedans, починаючи з ноги, відкритої вбік, в ІІ позицію.
5.Каблучні вправи:
- підготовча вправа: піднімання скороченої ступні до
щиколотки з роботою п’ятки опорної ноги;
6.Підготовча вправа до «вірьовочки»:
- перевід ноги, зігнутої у коліні, з переду назад і
навпаки;
- перевід ноги, зігнутої у коліні, з невиворотного у
виворітне положення і навпаки.
7.Українська комбінація.
8.Гуцульська комбінація.
ІІІ. Пояснення нового матеріалу.
Український танець «Гопак» у кожній країні світу
сприймають як візитку України. Виник гопак на Запорізькій Січі, а першими
його виконавцями були козаки. Козак – це вільна, відважна , озброєна людина,
готова завжди обороняти свій рідний край від ворогів. А тому, що Україна дуже
багатий край, то ворогів, які хотіли б її загарбати, було і є
багато. Крім польських панів, які займали наші землі, робили з людей кріпаків і
просто відбирали від них усе, що ті мали, нападали на нас ще й турки й татари.
Вони грабували все майно, а людей продавали, як рабів. Тільки козаки –
волелюбні люди – рятували край від усіх нещасть.
А звідки ж узялися козаки?
Наприкінці ХV
ст. Литовське князівство, до складу якого входили українські землі, анітрохи не
клопоталося їхньою обороною від орди, а навпаки навіть задобрювало її.
Біда змусила людей цього краю взятися за зброю. У степах біля Дніпра – Славути
виникли перші загони для відсічі ворогів. Селилися вони за Дніпровими
порогами. В боротьбі з татарами уславився козацький герой, князь Дмитро
Вишневецький, який заснував на острові Хортиця осередок козацтва –
Запорізьку Січ і започаткував військову організацію козацтва.
-Яких гетьманів Війська Запорізького
знаєте? (Перегляд портретів гетьманів: Петра Конашевича-Сагайдачного,
Богдана Хмельницького, Петра Дорошенко, , Івана Мазепи, К.Г. Розумовського
(останній гетьман).
-Як виглядали козаки?
Вони були переважно середнього зросту,
плечисті, ставні, округлі, а від літньої спеки й степового повітря смагляві. З
довгими вусами, з розкішним оселедцем на сім’ї, у смушковій гостроверхій шапці,
вічно з люлькою в зубах. Справжній козак дивився якось похмуро, спідлоба,
сторонніх зустрічав спочатку непривітно, та згодом лагіднішав, обличчя його під
час розмови поступово веселішало, живі, проникливі очі засвічувалися вогнем, і
вся його постать дихала мужністю, молодецтвом, веселістю і неповторимим
гумором.
Одежа у всіх козаків була однакова й одного кольору. Широкі шаровари,
вишиванки, жупан, зверху черкеска з вильотами, чоботи-сап’янці, пояс шалевий і
шапка-кабардинка кругла, навколо та зверху навхрест обложена золотим
позументом; а од дощу носили в походах з вовни косматі бурки. Як
виїжджали козаки на свята або в гості, то вдягалися в дорогі жупани, червоні,
арамантові, з золотими шнурками й китицями.
Українці пишаються своїм
національним танцем гопаком (від укр. Гоп – вигук, казане під час танцю; звідси
ж дієслова гопати-тупати, гопкати – стрибати). Не всі, дивлячись на козацький
запальний танок здогадуються, що у традиційних рухах збереглися не тільки
духовність, а й гармонійна система древнього
військового мистецтва наших бойових і строптивних вправ. У виконання
гопака включається елементи хореографічної імпровізації: присядки, пробіжки;
широкі, високі стрибки із помахами ногами; обертання й інші віртуозні
танцювальні рухи. Існують різні варіанти гопака – сольний, парний, груповий. Гопак
нерідко має величний, героїчний характер. Іноді в танці використовується бойові
шаблі українських козаків. Такі танці розвивали в козаків силу,
витривалість, координацію рухів. Це була своєрідна військова підготовка, яка
виконувалась під музику.
Тож запальний гопак – це унікальна, донесена до нас через віки, гармонійна
система древнього військового мистецтва наших славних пращурів – козаків.
Спочатку гопак виконувався чоловіками; сучасний гопак танцюють чоловіки й
жінки,однак чоловіча партія залишається провідною. Виконання танцю
жінками, дівчатами відрізняється тим, що рухи дрібніші та
лагідніші. А наприкінці танцю всі танцюють парами, виконуючи фінальну частину –
веселу, бурхливу, іскрометну та темпераментну.
Напрями
гопака:
- оздоровчий ( мета-оздоровити, зацікавити людей у
збереженні здоров’я);
-фольклорно-мистецький (розвиток художніх, музичних,
акторських, хореографічних, поетичних здібностей);
-спортивний напрямок - засвоєння технічних елементів
бойового гопака.
-бойовий гопак (оволодіння навиками виживання,
уміння успішно долати небезпечні для життя екстремальні ситуації; досконале
оволодіння всіма доступними видами зброї)
(Перегляд відеозапису).
Основні рухи гопака (танцюють всі):
-бігунець;
-«вірьовочка»;
-голубці низькі;
- доріжка;
-вихилясник.
Жіночі рухи:
-вихилясник з варіаціями;
-обертаси;
-голубець і вихилясник в оберті.
Чоловічі рухи:
-оберти (млинок, бочечка, тури у повітрі, гарбуз та
ін.);
-голубці високі (кабріоль);
-ковирялочка в глибокому присіданні;
-присядка (проста, бічна, з ударом руки об підлогу,
розтяжка, повзунець, мітелочка, підсічка, закладка);
-хід у глибокому присіданні;
-стрибки (розтяжка в повітрі, щупак, кільце, яструб та
ін.).
Перш ніж ми почнемо вивчати
гопак, давайте повторимо рухи українського танцю посеред залу:
- вихилясник,
«вірьовочка», голубець, типок, присядка, підсічка, оберти, припадання);
- положення
танцюристів в парі;
- бігунець;
«зальотний біг» по колу.
ІV. Репетиційна робота
над танцем.
(Звертаю увагу на
чіткість, правильність, техніку виконання рухів; синхронність; акторську
майстерність).
Заключна частина.
Підбиття підсумків.
Сьогодні ми з вами вивчали
народний танок гопак, познайомилися з козацьким побутом, звичаями, з’ясували
особливості танцювальної культури України.
- А скажіть мені хлопці, чим відрізняється чоловічий
танок від жіночого?
- Які рухи чоловічого танцю ви сьогодні виконували?
- Дівчата? Які секрети треба знати, щоб парний танок
був красивим?
- Назвіть елементи чоловічого українського
одягу?
Висновки
Вважаю, що ви виростите гіднішими синами
своєї Вітчизни. Будете намагатися бути сильними, мужніми, відважними,
поважно ставитися й захищати дівчат, любити й оберігати нашу рідну неньку
Україну. Мистецтво та таланти здолають всі кордони.
Я щиро дякую вам за те, що були уважними, старанними
на занятті.
Уклін.
Вихід із залу.
____________________________________________________________________
Конспект заняття : «Розвиток
музикальності. Ігрова творча подорож – екскурсія до осіннього лісу».
Тема: Розвиток музикальності.
Ігрова творча подорож – екскурсія до
осіннього лісу.
Мета:
Навчальна: перевірити засвоєння програмового матеріалу, досягти точного
виконання
завдання дітьми; подальше оволодіння виразними
засобами
танцю; закріпити і збільшити знання дітей про їстівні та
отруйні
гриби, про характерні ознаки осені.
Розвиваюча: розвиток рухових і слухових аналізаторів, творчих здібностей ,
пізнавального інтересу, пам’яті,
логічного мислення,
спостережливості, внутрішньої зібраності,
рухової імпровізації.
Виховна: виховувати
почуття колективізму, дружніх відносин; любові і
бережного
відношення до природи.
Тип заняття за дидактичною метою:
узагальнення та систематизація
набутих знань на попередніх заняттях.
Форма організації діяльності:
Колективний показ, робота в групах,
рольові ігри, «екскурсія».
Обладнання: станки, килими для партерної гімнастики, осіннє дерево,
листя, гриби мухомори, музичний центр,
музичні записи.
Хід заняття.
Вступна частина.
Вхід в зал під маршову музику.
Організаційний момент.
Перекличка.
Привітання.
Уклін для хлопчиків
Вихідне положення: ноги в природній позиції, п’ятки разом, носки злегка розведені, корпус
прямий, руки опущені вздовж тіла.
1-й такт. Крок правою ногою вправо.
2-й такт. Приставити ліву ногу до правої.
3-й такт. Нахилити голову уперед.
4-й такт. Підняти голову.
Повторити все з лівої ноги.
Уклін для дівчаток.
Вихідне положення таке саме, як і в уклоні
хлопчика, тільки ноги в третій позиції, руки – за край спіднички.
1-й такт. Крок правою ногою вправо.
2-й такт. Приставити ліву ногу з
витягнутим підйомом позаду правої.
3-й такт. Неповне присідання, голову
нахилити уперед.
4-й такт. Стати рівно у вихідне положення,
підняти голову.
Повторити все з лівої ноги.
Підготовча частина.
Оголошення теми і завдання заняття.
- Сьогодні на занятті ми
будемо займатися навчально-тренувальною роботою для відпрацювання точності
виконання рухів, гнучкості, пластичності. А ще помандруємо чарівними стежинами
осіннього лісу. Вивчимо танок “Гриби”.
Актуалізація опорних знань.
На попередніх заняттях ми з вами слухали
українську народну музику та вивчали рухи українського танцю. Назвіть ці рухи.
В якому характері вони виконуються? (весело, жваво).
Які рухи допоможуть стати стрункими,
спритними, підтягнутими, гнучкими, сильними?
Мотивація навчальної діяльності.
Так. Саме під час виконання вправ біля
станка, посеред залу, вправ партерної гімнастики, ви розвиваєте свої м’язи,
зміцнюєте і формуєте струнку постанову. Отже, починаєте вправи на розігрів.
Основна частина
І. Вправи на розігрів:
- марширування по колу під музику,
починаючи з носка;
- танцювальний крок на півпальцях та на
п’ятках;
- танцювальний крок з високо піднятими
колінами;
- фігурне марширування - «змійка»,
«равлик»;
- біг на півпальцях;
- біг з високо піднятими колінами вперед;
- біг з зігнутими колінами назад;
- галоп в сторону.
ІІ. Ритмічні вправи
Розвиток музично-слухового сприймання:
вслуховування в музичний супровід;
плескання долонями нескладних ритмічних
рисунків;
притупування з переміною обох ніг;
плескання в долоні в поєднанні з
притупуванням.
Рухова імпровізація на музику:
передача музичного образу через рух
(повторити рух тварин: зайчика, кицьки, мишки, ведмедя, курчат, пташки).
ІІІ. Вправи біля станка.
Постановка корпусу. Правильно поставлений
корпус – запорука стійкості. Відпрацьовуємо постановку корпуса стоячи обличчям
до станка, потім – тримаючись за нього однією рукою, починаючи в першій позиції
ніг, переходячи до другої, третьої тощо.
Вправи для голови:
повороти;
нахили;
переводи.
Позиції ніг: І, ІІ, ІІІ, VI.
Маленьке присідання по І позиції.
1-й
такт – напівприсідання по І позиції вниз. Центр ваги корпуса рівномірно
розподіляється на обидві ноги. Упор ступні на мізинці, п’ятки щільно прилягають
до підлоги.
2-й такт – піднятися у
вихідне положення.
Ковзний рух носком по підлозі з І позиції
ніг вбік.
1-й такт – вивести праву ногу вбік.
2-й такт – тримати ногу в стороні.
3-й такт – завести ногу в І позицію.
4-й такт – пауза.
Повторити з лівої ноги.
«Молоточки» - подвійні притупи ногою.
1-й такт - «раз-і» - притуп правою ногою;
«два-і» - притуп правою ногою.
2-й такт – пауза.
3-й і 4-й такти – повторити все з лівої
ноги.
«Чобіток» - винесення ноги вбік на п’ятку.
1-й такт – винести праву ногу вбік на
п’ятку.
2-й такт – пауза.
3-й такт – «раз-і» - притуп правою ногою
«два-і» - притуп лівою ногою.
4-й
такт – «раз-і» - притуп правою ногою.
«два-і» - пауза.
Повторити все з лівої ноги.
Піднімання на півпальці обох ніг.
1-й такт – повільно піднятися на піль
пальці, поступово відокремлюючи п’ятки від підлоги. Ноги сильно витягнуті в
колінах, корпус підтягнутий.
2-й такт – повільно опуститися з
півпальців на всю ступню.
(Виконувати вправу спочатку в повільному,
а пізніше в швидкому темпі)
Стрибки на двох ногах по VI позиції.
ІV. Вправи на середині зали.
Положення рук на поясі; тримаючись за
спіднички (у дівчаток). За спиною (у хлопчиків); положення рук у парі
(тримаючись за одну руку, вільна рука на поясі; обидві руки з’єднані навхрест).
Позиції рук:
вихідне положення, І, ІІ, ІІІ.
Позиція ніг: І, VI, III.
«Колупалочка».
«М’ячики».
Боковий гуцульський хід з паузою.
Музична гра – танець «Після дощику».
У музиці відтворено дві образи: дуже
обережна, стримана перша частина раптом змінюється бурхливими веселощами іншої.
Обов’язково нагадую дітям, як весело влітку після дощу бігати босоніж по
вологій землі й обхлюпуватися теплою водою.
Вихідне положення: діти вільно розміщуються по всій залі,
подалі одне від одного.
1-8-й такти. Кожен виконавець, обережно
ступаючи, ходить навколо уявної «калюжі», намагаючись іти по її краю і не
замочити ноги.
9-16-й такти. Розігравшись, усі стрибають обома ногами прямо на середину
«калюжі», продовжуючи підстрибувати в ній так само, щоб краплини летіли у всі
боки.
На
16-му такті діти вистрибують із «калюжі».
V. Партерна гімнастика (вправи на
підлозі).
1. В положенні «сидячи»:
- витягування і згинання ступнів ніг;
- розтяжка: нахили корпусу до правої та
лівої ноги (ноги розведені широко в різні боки);
- нахили корпусу вперед до підлоги;
-«метелик» (ноги з’єднані одна до одної
ступнями);
-«потяг» (руки притистуті до тіла,
рух вперед і назад за допомогою стегон).
2. В положенні «лежачи на спині»:
- піднімання догори правої та лівої
ніг почергово;
- піднімання догори обох ніг разом;
- «берізка»;
- одночасне підіймання ніг та корпуса так,
щоб кисті рук доторкнулись до пальців ніг.
3. В положенні «лежачи на животі»:
- перегини тулуба назад;
- «жабка» (зустрічний рух ніг до голови);
- «човник» (руки і ноги витягнуті,
погойдуючись).;
-«кошики»;
-«кішечки»;
- «літак» (руки і ноги одночасно
відриваються від підлоги).
4. Технічні вправи:
- напівшпагати;
- шпагати;
- «мостик»;
-«колесо».
VI. Ігрова творча подорож – екскурсія до
осіннього лісу. Танок «Гриби».
Вступна бесіда.
Діти! Сьогодні на нашому занятті ми
помандруємо чарівними стежинами осіннього лісу. Підійдіть до деревця,
погляньте як гарно осінь прикрасила віти дерев золотим вбранням…
Присядьте і пригорніть до себе опалі листочки, вслухайтесь у їхній тихий
шепіт. Що вона вам нашіптують?
Гляньте, як красиво танцює свій танок
жовтий листочок, який щойно відірвався від гілки. Це він танцює свій
прощальний вальс.
Актуалізація опорних знань.
Діти, погляньте у вікно. Які зміни в природі
ви помітили з настанням осені?
Природа ніби причаїлась, чекаючи зимових
холодів. Спохмурніло, насупилося, стало сірим небо. Потекли з нього нитки
осіннього дощу. Він може йти день, два, цілий тиждень і більше. Холодно і
непривітно. Спочатку осінь лічила листя на деревах, відривала по
одному.
Потім якось знявся вітер, напружився, війнув дужче, і дерева,
зітхаючи, скинули із себе вбрання.
То яка зараз пора року?
А як її ще називають?
Кого вона взяла в помічники?
Жовте листячко летить.
Під ногами шелестить,
Сонце вже не припікає,
Восени це все буває.
Гра «Доповни рядки вірша»
Вітерець легенький (повіває),
І листячко з берези (опадає),
І тихо падають листочки
На стежку, на траву й (грибочки).
Подивіться під деревце. Що ви там
побачили?
Вгадування загадки.
І велики, і малі
Повдягались у брилі.
І дощу ці одноніжки
Не бояться ані трішки.
Ліс улюблений їх краї.
Як же звуть їх – відгадай.
(Гриби)
Правильно. Гриби – це лісові рослини, що
мають форму шапку, настромленої на ніжку. В лісі гриби їстівними й отруйними
бувають. Вони різні кольори, форми та розміри мають.
Які ви знаєте гриби? Це їстівні чи
отруйні?
Певна річ, отруйні гриби ми не їстимемо.
А чи, знаєте ви як збирати гриби? (Хвилинка-цікавинка). В
похід за грибами слід виручати вранці і обов’язково з тим, хто на цьому
розуміється. Потрібно пам’ятати, що можна збирати лише в екологічно чистих
районах. Необхідно бути надзвичайно уважними, тому що їстівні гриби нерідко
мають отруйного двійника. Не виривайте грибів з корінням. Зрізайте їх. Навіть
про це є віршик Н.Забіли:
Ось хлопчик нишпорить лісочком,
У нього кошик у руці
І гострий ножик, щоб грибочкам
Зрізать дбайливо корінці.
Їх рвати з коренем не треба!
Коли ж про це забудеш ти,
Грибки образяться на тебе
І більше не схочуть тут рости.
Серед
отруйних грибів найбільш відомий мухомор.
Мухомор, мухомор,
Червоний, наче помідор,
Кашкет цяцькований, розлогий,
А сам – стрункий і довгоногий.
Серед урочища грибного
Не знайдеш красеня такого.
Та він отруйний, пам’ятай!
Його побачиш – обминай!
Хоча мухомор і отруйний гриб, але
знищувати його не потрібно. Ним лікуються різні тварини, особливо олені.
А в нас під деревом виріс теж мухомор.
Давайте візьмемо шапки і в нашому залі буде ціле урочище грибне.
Вивчення «Таночку грибів»
(До початку таночка діти-грибочки,
присівши, сидять в довільному порядку).
І фігура. 1-4 такти. По черзі на першу і
третю чверть кожного такту грибочки підводяться на повний зріст.
Руки – на поясі («ростуть»).
5-8 такти. Повторити.
ІІ фігура 1-4 такти. Одночасно на першу
чверть нахиляють голівки праворуч, на другу – випростовуються (трохи пружинять
у колінах).
5-8 такти. Беруться руками за свої
шапочки. Поворот праворуч – ліворуч.
ІІІ фігура. 1-4 такти. Виставити ПН на
каблук вперед. Поставити у вих. положення.
5-8 такти. Повторити з лівої ноги.
ІV. Фігура. Кружляють, піднімаючи коліна.
Заключна частина.
Підсумок заняття.
- Чого навчилися на занятті?
- Які бувають гриби? Назвіть, які
запам’ятали.
- Чи всі гриби однакові за формою,
кольором, розміром?
- Які правила збирання грибів?
У лісі побували,
Грибами навіть стали
А тепер пора і нам
Повертатися до мам.
VІ. Уклін-подяка.
VІІ. Організований вихід із залу.
__________________________________________________________________________
З досвіду роботи : “Твоє здоров’я – в твоїх руках ”
Здоров’я дітей - одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя
батьків, вчителів, суспільства в цілому. Для України головною проблемою, яка
пов’язана з майбутнім держави, є збереження і зміцнення здоров’я дітей та
учнівської молоді. Турботу викликає різке погіршення стану фізичного та
розумового розвитку підростаючого покоління, зниження рівня народжуваності й
тривалості життя, зростання смертності, особливо дитячої.
85% дітей мають ті чи інші порушення
соматичного та психічного характеру, зростає кількість дітей, які мають
психоневрологічні захворювання.
З кожним роком кількість
здорових дітей зменшується; зростає показник надлишку ваги. Це свідчить про
недостатню культуру харчування підлітків, батьків та не правильний вибір
батьками їжі для дітей. Якщо в школі за раціональним харчуванням учнів слідкує
адміністрація, робітники їдальні та медичний персонал, то вдома діти, зазвичай,
не дотримуються правил раціонального харчування. Все це не може не
хвилювати педагогів та медиків, тому що діти, приходячи до закладу, вже мають
відхилення у здоров’ї.
Тому головним завданням
у діяльності педагогічних колективів позашкільних закладів на сучасному етапі
повинно бути збереження і зміцнення здоров’я дітей, формування позитивної
мотивації на здоровий спосіб життя у педагогів, вихованців та їхніх батьків.
Аромотерапія - лікування ароматами. Народний досвід минулого і дослідження вчених
довели, що запахи здатні керувати настроєм і працездатністю. Аромотерапію
застосовують у поєднанні із музикотерапією.
1939-го року фізіолог Д.І.Шатенштейн
вперше науково обґрунтував і експериментально довів, що деякі нюхові подразники
впливають на багато функцій організму людини і особливо на працездатність.
Приміром, пахощі лаванди і розмарину діють заспокійливо і усувають стан стресу,
запахи лимона і евкаліпта збуджують нервову систему і підвищують
працездатність. Ефірна олія садового чебрецю чудово діє на вегетативну нервову
систему. Мігрень і нудота відступають при вдиханні пахощів м'яти. Тривале
вдихання лаванди забезпечує снотворний ефект, як і ромашки, валеріани, тім'яну,
фенхеля і меліси. Ефірні олії базиліка, коріандру, дягеля, шкірки лимона,
майорану, петрушки, евкаліпта тонізують, а фіто - композиції з базиліка,
коріандру, розмарину, м'яти, тім'яну і вербени створюють пахощі, чудово
заспокійливі на перезбуджену нервову систему. Настоянка верби знімає напругу,
дратівливість, плаксивість, жалість себе, наводить людину у стан рівноваги.
Настоянка гостролиста зменшує злобність.
Щоб перевірити, чи
підходить настоянка дитині, досить втерти кілька крапель у виски, до області
щитовидної залози. При позитивній реакції настає приємне почуття розслаблення
м'язів.
Використання під час занять й у повсякденні
позашкільного навчального закладу техніки аромотерапії дозволить організувати
освітньо-виховну роботу з більшою користю і додатково оздоровчим ефектом.
Хромотерапія - наука, що вивчає властивості кольору.
Кольору здавна приписувалося магічне значення.
Він сприятливо чи негативно діє на людину, адже в людини зір є найважливішим
із усіх видів відчуттів.
Вплив кольору на людей неоднозначне і суто
індивідуальне. Він має вибірковий характер, і це потрібно враховувати,
регулярно працюючи з вихованцями гуртків. Енергія кольору та колірні відчуття
впливають на функції вегетативної нервової системи, ендокринних залоз та інші
життєво важливі органи та процеси в організмі. Так, синій колір заспокійливо
впливає на організм, розслаблює, знімає спазми, зменшує головний біль, знижує
апетит. Блакитний колір надає гальмівну дію у стані психічного порушення.
Фіолетовий колір надає гнітючу дію на психічні і фізіологічні процеси, знижує
настрій людей. Червоний колір активізує, підвищує фізичну працездатність, викликає
відчуття теплоти, стимулює психічні процеси. Зелений колір заспокоює, створює
добрий настрій. Цей колір сприятливо впливає на соматично ослаблених дітей, під
час лікування запалень, при ослабленому зору. Рожевий тонізує при пригніченому
настрої, а жовтий колір - колір радості, спокою, теплоти, нейтралізує негативні
дії.
Встановлено, що й вживання овочів і
фруктів потрібного кольору, носіння одягу певних квітів також можуть дати
позитивний терапевтичний ефект.
Знання "абетки кольору" -
"ліки" для внутрішнього потенціалу розвитку внутрішніх ресурсів
людини.
Казкотерапія. Народження здорової дитини стало рідкістю, зростає кількість вроджених аномалій, мовних розладів у дітей. І значна роль в подоланні вад належить корекційному фізичному вихованню.
Ефективність виконання гуртківцями
фізичних вправ значно поліпшується, якщо їх виконання відбувається на
позитивному емоційному тлі, яке, зокрема, може забезпечити використання
фольклорних творів, (потішок, загадок, казок, приспівок).
Науково доведено, що фольклор є одним із
найвпливовіших засобів урізноманітнення процесу фізичного виховання шляхом
знаходження нових форм розвитку творчо-рухової ініціативи дітей.
Ці методики мають ряд переваг серед інших
видів фізичної активності: вони не вимагають великих приміщень і спеціального
обладнання для занять, можуть проводитися з дітьми як молодшого, так і старшого
віку.
Застосовую дихальну гімнастику за методиками К. Бутейка та А. Стрельникової стимулює поверхневе дихання, в результаті чого:
- Відновлюється діяльність
легенів і кровообігу.
- Відбувається насичення
організму киснем.
- Поверхневе
дихання рятує від тяги до куріння.
Використовую комплекс спортивних і
лікувально-оздоровчих вправ «Чудова паличка».
- Спеціально підібрана паличка є
індивідуальним тренажером
- Вправи з паличкою можуть
замінити вправи з гантелями, підтягування, з точністю відтворити рухи усіх
видів веслування, стилів плавання.
- З її допомогою виконуються
коригуючи та масажні вправи
- Розвивається гнучкість та
координація рухів
- Її використання не потребує
спеціальних приміщень та витрат.
- Заняття можна виконувати в будь
- який час дня, після, або за 1,5-2год. до прийому їжі.
- Не існує вікових обмежень.
- Комплекс
можна виконувати стоячи, сидячи, лежачи і в русі.
Дихальна гімнастика
Уроки гімнастики корисно розпочинати з дихальної гімнастики, яка добре
очищає дихальні органи, покращує їх роботу, розвиває уяву. Також вправи для
розвитку дихання тренують різні види видихів. Наводимо деякі вправи для
розвитку дихання.
1. «Свічка». Візьміть вузеньку смужку паперу й, уявили, що це свічка, дмухайте на неї. Струмінь видиху повинен бути без різких коливань – папір контролює рівність видиху.
2. «Звуконаслідування». Пригадайте
і відновіть різні звуки природи із життя: свист вітру, шум лісу, писк комара,
скрекотіння сороки, гарчання собаки, звук дзвінка.
3. «Надування кульки». Імітування
надування кульки.
4. «Загони м’яч у ворота». Із олівців
викладаємо уявні ворота, а з вати робимо невеличкі кульки, розміром із
тенісний м’ячик. Покладіть ватну кульку на край столу чи парти і, дмухаючи на
неї, задуйте її в уявні ворота із олівців.
5. «Гуляє вітер по паркану».
Візьміть паперові прямокутники розміром 20х10, з одного боку розрізані на
смужки, як гребінець. Сильним ротовим видихом приводимо в рух смужки, щоб вони
колихалися.
6. «Метелик» або «Чий метелик
вище?». Паперові метелики прив’язуємо за ниточку. Тримаючи за нитку, дмухаємо
на метелика. Ротовим видихом приводимо в рух метелик.
7. «М’яч». Уявіть, що у вас у
руках м’яч. Зробіть глибокий вдих і виконайте команду «М’яч пробитий» зі
звуком «с-с-с» починайте випускати потроху повітря з легенів, одночасно
показуючи руками, як зменшується м’яч.
8. «Машинка». Робота губ, гудіння
губами, тріск – чим огидніше, тим краще (на усмішці м’язи розтягуються).
9. «Рубання дров». Діти стають
прямо, ноги ширші за плечі. Руки опущені, пальці зчеплені в замок. Піднімають
руки вгору, вдихають, прогинаються назад. Потім, різко видихають, зі звуком
«ха» нахиляються, опускають руки, як під час удару сокирою, поміж ніг і відразу
піднімають їх угору. Повторити 5-10 разів. Дуже важливо, щоб звук «ха!» був
результатом різкого видиху, ішов із грудної клітки. Вправа добре очищає
дихальні органи, покращує їх роботу.
Пальчикова гімнастика
Ще у ІІ тисячолітті до нашої ери китайські
мудреці знали, що існує взаємозв’язок між рухами пальців, кисті та розвитком
моторики. Це підтверджують дослідження фахівці. В роботах В.М.Бехтерева є
висновки про те, що маніпуляції рук впливають на функціонування центральної
нервової системи, розвиток мовлення. Прості рухи кистей допомагають зняти
загальну напругу, розслаблюють губи, що сприяє покращенню вимови звуків,
розвитку мовлення дитини. Дослідження М.М.Кольцової свідчать, що кожен з
пальців руки має своє представлення у корі великих півкуль головного мозку.
Таким чином, мовлення перебуває у залежності від розвитку дрібної моторики
руки. Народна мудрість здавна зберігає знання про доцільність використання ігор
з пальчиками. «Пальчикові» ігри являють собою віршовані рядки, що ілюструються
за допомогою ритмічних рухів рук, пальців. Пропонуючи таку вправу, важливо
відразу створити їй настрій, правильно вимовляти кожен звук, заздалегідь
продумати всі рухи і поступово їх повторювати.
Важливо, щоб гра повторювалась упродовж
певного проміжку часу. Наприклад, гра, присвячена весні, протягом 2-х перших
весняних тижнів. Потім на зміну приходить нова пальчикова гра, пов’язана із
певною подією, святом, періодом року. Можна спеціально призначити час для
пальчикової гри. Наприклад, на другому уроці, або після опрацювання нової теми.
Ігри з пальцями допомагають керівнику гуртка
не тільки розвивати мовлення та інтелектуальні здібності дитини, а також
знімуть психічне навантаження, стануть у пригоді для створення робочого ритму
впродовж дня.
1. «Двоє розмовляють» - стиснути
руки в кулаки, великі пальці витягнуті вгору й зблизити.
2. «Стіл» - праву руку стиснути в
кулак, на неї покласти горизонтальну ліву руку.
3. «Крісло» - праву руку стиснути
в кулак, а ліву вертикально прикласти до неї.
4. «Ворота» - з’єднати кінчики
середнього та безіменного пальців обох рук, великі пальці підняти вгору або
сховати всередину.
5. «Пташки» - великий палець по
черзі з’єднувати з іншими.
6. Забавлянка «Жменьки» (із
силою по черзі учні стискають пальці обох рук в кулак):
П’ять гарненьких діточок
Заховались в кулачок.
Потім інші діточки
Поховались в кулачки.
Так вони по черзі грались,
Поки в жменькі поховались.
7. Забавлянка «Мир»: (усі п’ять
пальців витягнуті і розведені – «посварились», потім всі пальці притиснуті один
до одного – «помирились»):
Посварились - та одразу
Помирилися – і разом!
8. Забавлянка «Миємо руки» (наче
миємо руки):
Узяли пахуче мило,
Добре руки з ним помили та інші.
9)”Печу, печу хлібчик ”- танок -
забавлянка.
До відомих дитячих віршиків, потішок придумую різні рухи для
відпочинку м’язів рук та для поліпшення настрою всього колективу. Наприклад
:
Гуси-лебеді летіли (діти махають руками,імітуючи політ птахів)
На лужку тихенько сіли (складають руки навхрест на грудях)
Посиділи, поклювали (кругові оберти кистями рук до себе-від себе)
Покружляли, дружно встали (руки піднімають вверх)
* * *
Виринай-но, рибка близько (роблять рухи, ніби пірнають)
Розсипай-но срібні бризки (струшують кистями рук)
Щоб зловив я карася, (імітують закидання вудочки)
Карася, як порося
(розводять руки, показуючи
розміри карася)
Ігри та ігрова терапія
Гру традиційно зв’язують з дитиною.
Переступаючи поріг позашкільного закладу, дитина починає процес навчання. Але
ігрова діяльність продовжується, хоча змінюється її характер. Тепер гра
допомагає розв’язувати задачі іншої важкості, формувати нові необхідні вміння і
навички.
Роль гри у молодшому шкільному віці полягає
ще тому, що у процесі ігрової діяльності разом з розумовим розвитком
здійснюється й формується естетичне, моральне виховання. Виконуючи правила гри,
учні привчаються зосереджуватися, контролювати свою поведінку, в результаті
чого виховується воля, формуються дисциплінованість, вміння робити за планом,
приходити на допомогу один одному.
Чим цікавіші ігрові події, які
використовуються на уроках, тим непомітніше, але ефективніше учні закріплюють,
узагальнюють, систематизують отримані знання.
Гра - найулюбленіша форма роботи для
дітей, особливо молодшого шкільного віку. Існують багато ігор, які можна
назвати терапевтичними. Такі ігри корисні для будь-яких дітей, тому що вчать
дружному спілкуванню, порозумінню, знижують напруження та формують певні
моральні принципи. Завдяки ігрової терапії дитина привчається сміливо
висловлювати свою думку, самостійно приймати рішення.
Види ігор:
- Сюжетно-рольові ігри:
режисерська гра; театралізована гра.
- Комп’ютерні ігри.
- Гра фантазія.
- Рухливі ігри.
- Народні ігри.
- Розважальні ігри.
- Розвиваючі ігри.
- Дидактичні
ігри.
Режисерська гра – це вид рольової ігри. В таких іграх педагог, або
учні наділяють ролями іграшки, або певні предмети, вигадують події і строять
власний сюжет. Цей прийом особливо розвиває уяву.
Театралізована гра – це водночас розвиток певного літературного сюжету і фрагмент дитячого
життя. В таких іграх діти входять в образ самі, або використовують ляльки
(замість ляльок можуть бути картки з малюнками). Таким прийомом ми часто
користуємось на інтегрованих заняттях.
Комп’ютерні ігри в наш час також не диво. Їх теж ми можемо сміливо з
першого класу.
Рухливі ігри відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни дітей, є неодмінною
умовою кожної колективної діяльності. У процесі гри у дітей формуються поняття
та норми громадянської поведінки, а також виховуються певні культурні навички.
Більшість рухливих ігор має широкий віковий діапазон: вони доступні дітям
різних вікових груп. Рухливі ігри розвивають фізичний стан дітей, фізичні
якості, які розвиває легка атлетика, поширює кругозір дітей, впливає на
психологічний стан, виховує морально-вольові якості, сприяє дотриманню
дисципліни, розкутості і приносить користь у повсякденному житті. Займаючись
рухливими іграми діти удосконалюють будову тіла: зміцнюють м’язи спини, верхніх
та нижніх кінцівок; корегують поставу, ходу. Можна назвати такі рухливі ігри:
«Ми веселі діти», «Гуси – лебеді», «Горобчики – стрибунчики», «Совонька»,
«Зайці на городі», «Вовк у канаві», «Мисливці», «Другий зайвий» та ін.
Розважальні
ігри – це ігри – забави (ігри з ляльками, предметами, танцювальні ігри)
святкові розважальні ігри, театральні ігри. Такі ігри розширюють інтереси
школяра, формують культуру спілкування, виховують почуття гумору. Театральні
ігри наділяють учнів повними ролями при розіграші казок, історій.
В такі ігри грають вихованці різного віку.
Це - різні пантоміми, «Країна казок», осінні свята. Ці та багато інших ігор
залишаються найулюбленішою розвагою вихованців впродовж усього періоду
навчання .
Гра-фантазія – у таких іграх дитяча уява реалізується у рольовій поведінці за допомогою
різноманітних засобів безпредметної ігрової дії. Тобто міміки, малюнків,
інтонації.
Народні
ігри сприяють формуванню в дітей універсальних психічних здібностей
людини, а також найважливіших рис психіки народу створившого гру. Найбільша
культура народних ігор – це рухливі ігри. Тобто, ознайомлення дітей з історією
рідного краю, також з метою зміцнення здоров’я на свіжому повітрі можна
проводити «Козацькі розваги», «Веселі старти»,поєднуючи елементи
розповіді з конкретними розвагами та конкурсами. Результат участі у таких іграх
є не тільки отримання виграшу (хоча це теж важливо для дитини), а й у почутті
радості фізичних та моральних зусиль, долаючи перешкоди.
Успішність розвитку дитини залежить від
оволодіння спеціальними знаннями, вміннями та навичками. У зв’язку з цим
особливе значення має дидактична гра. Такі ігри допоможуть керівнику
гуртка сформувати дитячий колектив, де обов’язковими умовами є уміння грати
разом, допомагати один одному, радіти успіхові товариша, знаходити компроміси.
Важливо, щоб дитина, яка відчуває себе неловкою і не знає як себе поводити у
таких іграх, грала разом з дітьми, які вже оволоділи цими навичками і здатні
допомогти іншому.
Психогімнастика
Завданням психогімнастики є збереження
психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття
психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення
можливостей для самовираження особистості. Більшість психогімнастичних завдань
побудовано на імітації певних почуттів та емоційних станах людини. Решта
передбачає відтворення певних дій та вчинків уявних героїв. У таких іграх
тренують своє увагу, пам’ять, спостережливість, витримку. А також вчать
розуміти людські емоції та контролювати їх. Такі вправи можуть проводитися у
вигляді ігор, де потрібно зобразити певні емоції, або продемонструвати
певний емоційний стан (пантоміма: сум, радість, здивування та ін.. )
Другий метод психогімнастики полягає у
відображенні своїх емоцій та переживань у розповідях, інсценівках, іграх
– страхів, агресій, ревнощів. (Ці прийоми можуть бути як індивідуальні так і
колективні). Наприклад, гра «казковий віночок», де кожен учасник розповіді
передає вінок та каже одне речення, яке продовжує попередню думку. Задача
дітей не тільки розказати історію про певну емоцію у казковій формі, а й знайти
можливі рішення по її здоланню, знайти її корисні та пагубні риси.
Проводити психогімнастики можна під час
занять, на перервах та виховних заходах.
Використовуючи цей прийом, незабаром можна
помітити, як змінюються діти, як вони оволодівають навиками самоконтролю,
підвищується їх самооцінка та готовність прийти на допомогу.
Фітотерапія
Одним з важливих видів сучасної профілактики
порушень адаптивних сил організму є застосування природних засобів. Фітозасоби
це біогенетично зформовані комплекси активних інгредієнтів рослин, які є
максимально біодоступними для організму хворого, мають адаптаційні, антиокисні,
сорбційні, антитоксичні та імуномоделюючі властивості. Застосування їх у
вигляді настоїв, відварів трав та вживання овочевих страв є зручним і корисним
і сприяє захисту організму від шкідливих факторів оточуючого середовища.
Практично здоровій людині трави допоможуть
зберегти бадьорість і працездатність.
Цілителі України, якими були монахи, ченці,
розподіляли рослини за “статевим” признаком: кропива, душиця, конюшина
рахувалися жіночими, які чоловіки повинні уникати, а полин, дев’ясил,
безсмертник-чоловічі рослини. Рогедрон являвся продовжувачем роду,
звіробій-травою від 99 хвороб, плоди абрикос(8 видів) – плоди здоров’я, а полин
– “матір трав”. Дози раніше відміряли не на вагах, а щепкою, яка приблизно
мала 10-14 грам сухої рослини. В східній фітотерепії кожній частині
рослини назначалось лікувати відповідну частину тіла: кора-шкіру, вітки-судини,
листя-внутрішні органи, квіти-органи чуття, коріння-кісткову систему. Цей
досвід далеких предків через віки пронесли у словянській та тибетській
культурах їх нащадки.
Багато стародавніх рецептів сучасна
медицина удосконалила і з успіхом використовує.
Чай
є одним з традиційних напоїв. Широко відомий і вживаний є чорний ти зелений
чай, але якщо поглянути в бік лісу, то асортимент цього напою істотно
розшириться. Ліс - справжня комора, в якій можна знайти багато корисного.
Рекомендую вам деякі рецепти чаїв з лікарських рослин і трав.
Перш ніж приготувати чай з лікарських трав і рослин, їх
необхідно зібрати і висушити. Крім того, не зайвим буде знати, які саме частини
рослин і трав придатні для заварювання чаю, адже в одних для приготування
беруться листя, в інших - квітки, у третіх - плоди. Найкращим часом для збору
більшості лікарських трав і рослин є час їх цвітіння. Зберігати зібрані та
висушені трави й рослини найкраще в щільно посуді, що щільно закривається,
коробках, паперових або матерчатих мішках.
Чай з ягід шипшини
Природні
ліки, що допомагають боротися із застудами. Для приготування чаю перш за все
очистіть ягоди (6-8 штук на 300 мл) від волосків, розімніть свіжі або
подрібніть сухі ягоди шипшини, зробити це потрібно для того, щоб оголилося
насіння, в якому міститься багато вітамінів. Якщо заварювати шипшину не
подрібнену, вітамінів буде менше. Потім залийте все холодною водою, доведіть до
кипіння і настоюйте, прикривши кришкою, протягом 15-20 хвилин.
Довго кип`ятити ягоди шипшини не можна,
вони втрачають при цьому свою основну цінність - вітамін С, який сам по собі
дуже "крихкий", при тривалому нагріванні він руйнується. Смакову
якість чаю можна поліпшити, якщо додати в нього сушені квіти шипшини.
Чай з листя суниці
Кореневища
і листя цінні своїми дубильними речовинами. Їх відваром (чаєм) полощуть горло і
ротову порожнину при запаленні слизових оболонок, а також використовують при
порушеннях діяльності шлунка і кишечника, особливо при проносах. Для
приготування чаю сушене і подрібнене листя суниці (1 столова ложка на 300 мл)
залийте окропом і настоюйте протягом 5-8 хвилин.
Чай з квіток липи
Використовується
при застуді як протизапальний і потогінний засіб. Для приготування чаю заваріть
липовий цвіт (1 столова ложка на 300 мл) в окропі і настоюйте протягом 20
хвилин.
Чай з ягід горобини
Ягоди
горобини здавна використовувалися як протицинговий засіб, є природним
полівітамінним комплексом, прекрасним загальнозміцнюючим засобом. Для
приготування чаю розімніть свіжі або сушені ягоди (2 столові ложки на 300 мл),
залийте окропом і настоюйте протягом 8-10 хвилин.
Чай з трави Іван-чай
Хороший протизапальний і
загальнозміцнюючий засіб. Для приготування чаю висушене і подрібнене листя
Іван-чаю (1 столова ложка на 300 мл) заваріть окропом і настоюйте протягом
10-15 хвилин.
Чай з плодів Бояришнка
Володіє властивістю
знижувати тиск і нормалізувалася роботу серця. Для приготування чаю сушені
плоди Бояришнка (2 столові ложки на 300 мл) подрібніть, залийте холодною водою
і проваріть протягом 10 хвилин після кипіння.
Чай з листя і ягід малини
Володіє жарознижуючим,
протизапальним і протиблювотну дію. Заварюється дуже легко, висушене листя або
сушені ягоди (1 столова ложка на 300 мл) заваріть окропом і настоюйте протягом
1 години.
Чай з листя меліси
Знижує
тиск і заспокоює, корисно приймати при застудах, знімає дратівливість,
нервозність, покращує сон. Для приготування чаю сушені або свіже листя меліси
(1 чайна ложка на 300 мл) заваріть окропом і настоюйте протягом 5-10 хвилин
Чай з квіток ромашки
Надає протизапальну, кровоспинну, антисептичну, болезаспокійливу,
седативну, протисудомну, потогінний і жовчогінну дію. Висушені квітки ромашки
(6 штук або 2 столових ложки на 300 мл) залийте гарячою кип`яченою водою і
кип`ятіть протягом 10-15 хвилин.
Вище наведені способи приготування
вітамінних чаїв тільки з одного виду рослини. Однак цим можливості лісових чаїв
не обмежуються, можна також готувати "чаї-асорті" зі зборів різних
трав і рослин - шипшини, суниці, чорної смородини, горобини, бузини, звіробою,
вересу, чебрецю і т.д.
Масажні доріжки
На формування постави
значний вплив здійснює статико-динамічна функція стопи. Навіть незначна зміни
її форми може стати причиною порушення правильного положення таза, хребта і як
наслідок цього-паталогічні дефекти постави.Батькам слід звернути увагу на
взуття дитини. Невисокий(1-2см.) і широкий каблук сприяє оптимальному куту
розгинання в гомілковому суглобі. Чешки або кеди зручні для занять з фізичної
культури, хореографії, але непридатні як повсякденне взуття.
Вправи для профілактики і корекції
плоскостопості у дітей:
- Хід на носках, п’ятках,
зовнішніх сторонах ступні. Руки на поясі, спина пряма(1-2хв)
- Хід з високим підніманням
стегна. Носки витягувати, руки на поясі(1-2 хв.)
- Хід босими ногами по
гімнастичній палиці прямо і боком(30 сек.)
- Біг на носках у повільному
темпі(1,5-2хв.)
- Піднімання навшпиньки. Ступні
паралельні, руки на поясі(8-12 разів)
- Перекат з п’ят на носки і з
носків на п’яти, руки на поясі(8-12 разів)
- Присідання на всій ступні,
носки разом, п’яти нарізно(6-8 разів)
- Присідання на носках(6-8 разів)
- Стрибки на місці на одній і
обох ногах(10-16 разів)
- Сидячи на підлозі згинання і
розгинання ступні, не відриваючи п’ят від підлоги(15-20 разів)
- Захват пальцями ніг предметів
на підлозі(1,5-3 хв.)
- Прокочування м’яча стопою.
Вправу виконувати почерзі правою і лівою ногою(2-4 хв.)
- Колові
рухи стопами(12-16 разів кожною стопою)
Відомо, що масаж стоп дуже корисний не тільки для
профілактики плоскостопості, але й для вирішення проблем усього організму, адже
при цьому виді масажу відбувається дія на рефлекторні зони й біологічні активні
точки стопи. У спортивних магазинах можна придбати спеціальну масажну доріжку
або зробити її своїми руками: зшити доріжку, наповнивши її горохом, квасолею,
гречкою. Така доріжка зміцнюватиме ніжки, розвиватиме тактильну чутливість і,
активізуючи рефлекторні зони, оздоровлюватиме дитину. Найпростіший масажний килимок
легко зробити з голчатого масажера-аплікатора Кузнецова. Накрийте масажер
тонкою ковдрою або простирадлом - і ваш килимок для ніг готовий!
Але тільки
перед тим, як ви запропонуєте килимок для занять дитині, спробуйте самі
походити по ньому. Якщо голки будуть дуже гострими - покладіть на нього
товстішу простирадло, а якщо голочки, навпаки, майже не відчуватимуться,
накрийте їх чим-небудь тоншим. З мого досвіду, для того, щоб килимок вийшов
"в самий раз" достатньо постелити на аплікатор теплу байкову пелюшку.
А для того, щоб зробити ходіння по килимку ще більш цікавим, додайте його до
смуги перешкод.
ВИСНОВОК
Ефективність формування здорового способу
життя вимагає активного залучення вихованців до здоров’язберігаючого
навчального процесу, формування в них активної позиції щодо зміцнення і
збереження власного здоров’я. Аналіз здоров'язберігаючої діяльності
загальноосвітніх та позашкільних закладів України дозволив виділити складові
моделі цієї діяльності. Вона має поєднувати такі форми і види роботи:
• корекцію порушень соматичного здоров'я з
використанням комплексу оздоровчих та медичних заходів без відриву від
навчального процесу;
• різноманітні форми організації
навчально-виховного процесу з урахуванням їх психологічного та фізіологічного
впливу на вихованців;
• контроль за виконанням
санітарно-гігієнічних норм організації навчально-виховного процесу; нормування
навчального навантаження та профілактику перевтоми дітей;
• медико-психолого-педагогічний моніторинг
стану здоров'я, фізичного і психічного розвитку вихованців;
• розробку та реалізацію навчальних
програм із формування в гуртківців навичок ведення здорового способу життя та
профілактики шкідливих звичок;
• діяльність служби психологічної допомоги
керівникам гуртків та вихованцям у подоланні стресів, стану тривоги; сприяння
гуманному ставленню до кожної дитини; формування доброзичливих взаємовідносин у
колективі керівників гуртків;
• заходи, що сприяють збереженню та
зміцненню здоров’я керівників гуртків та дітей, створення умов для їх
гармонійного розвитку.
Формування
ціннісної мотивації особистості до здорового способу життя, виховання здорової
людини - процес досить складний і суперечливий. На нього впливають умови
розвитку держави, громадська думка, тобто найчастіше ті чинники, що не залежать
від навчального закладу. Орієнтація і стан сімейного виховання не завжди
допомагають нам у цій роботі. Збільшення кількості проблемних родин, зайнятість
батьків, звідси - несумлінне виконання виховних функцій. До того ж, за
результатами соціологічних досліджень, багато дітей саме в родині здобувають
перший негативний життєвий досвід., Тому слід не один рік працювати над тим,
щоб кожна дитина усвідомила той факт, що стан здоров’я і творчих можливостей
людини майже на 70 % залежить від неї самої, від рівня і стилю її життя, від її
власної культури здоров’я і тільки на 30 % - від чинників зовнішнього
середовища, а також те, що здоров’я є основною життєвою цінністю людини.
Звичайно,
вирішення проблеми збереження здоров'я дітей та підлітків потребує тільної
уваги всіх зацікавлених у цьому: педагогів, медиків, батьків, представників
громадськості. Однак особливе місце та відповідальність з оздоровчій діяльності
відводиться освітній системі, яка повинна й має всі можливості для того, щоб
зробити освітній процес здоров’язберігаючим, і в цьому випадку мова йде вже не
просто про стан здоров’я сучасних школярів, а про майбутнє України.
Традиційно на канікулах в КЗПО «Олександрівський ЦДЮТ»
відбулися засідання методичних об'єднань керівників гуртків. Педагоги закладу розглянули
питання:
- Використання сучасних інноваційних технологій на заняттях
хореографічних колективів, колективів розмовного жанру;
- Інноваційна культура педагогів як умова забезпечення
розвитку творчості вихованців.
Керівник зразкового художнього танцювального колективу
«Калинонька» Соколовська С.М. та керівник хореографічного колективу «Радість» Чорногорець
Т.В. ділилися власними напрацюваннями з цього питання.
Заступник директора з навчально – виховної роботи, Дудник
Л.М., ознайомила присутніх з новинками фахових інтернет ресурсів.
Немає коментарів:
Дописати коментар